Ортодонтичні мікроімпланти

Мікроімплант – це інноваційне рішення в галузі ортодонтичного лікування, що складається з гвинта, який вживлюється в кістку щелепи для створення опори під ортодонтичну конструкцію. Виготовлений зі сплавів на основі титану, мікроімплант має ідеально гладку поверхню, що виключає процес остеоінтеграції. Це означає, що мікроімплант не зростається з кісткою, і його легко видалити після завершення ортодонтичного лікування.

Не слід плутати ортодонтичні мікроімпланти з дентальними мікроімплантами. Перші забезпечують роботу систем з виправлення прикусу, тоді як другі є повноцінною опорою зубному протезу і застосовуються за певних показань.

• Процес корекції прикусу брекетами ґрунтується на законах фізики, включаючи третій закон Ньютона, який стверджує, що сили дії і протидії рівні. Щоб перемістити один зуб, доводиться створювати силу тяги, і це може призвести до переміщення сусідніх зубів у небажаному напрямку. Для мінімізації такого впливу використовуються альтернативні опори, такі як мікроімпланти, які дозволяють опиратися не на сусідні зуби, а на кістку щелепи.
• Ортодонтичні конструкції вимагають надійної опори для успішного лікування. Ці опори можуть бути представлені як природними зубами, так і мікроімплантатами. В першому випадку, коли зуби можуть бути використані як опора, вони можуть рухатися через вплив брекет-системи. Але, якщо зсув опорних зубів не потрібен, мікроімпланти стають ідеальним вибором для стабілізації конструкції.
• Показання до застосування мікроімплантів включають різноманітні аномалії прикусу, дефекти зубних рядів, а також необхідність зміцнення ортодонтичних конструкцій.
• Мікроімпланти дозволяють швидше досягти бажаного результату та максимально контролювати процес лікування. Оскільки вони розташовані у внутрішній частині ротової порожнини, їх не видно, що є досить зручним для пацієнта та не порушує розмовного процесу чи жування.
• Крім того, застосування мікроімплантів у лікування брекетами дозволяє уникнути додаткових конструкцій, що можуть ускладнювати та обтяжувати систему, що є важливим для комфорту пацієнта та ефективності лікування.

Переваги мікроімплантів

При встановленні мікроімпланту, подібно до звичайної імплантації зубів, він вживлюється у кістку верхньої або нижньої щелепи, після чого до нього кріпиться еластична лігатура або ортодонтична пружинка, що регулює ступінь впливу на зуб. Але мікроімплант відрізняється меншим діаметром та гладкою поверхнею, оскільки його інтеграція в кістку не передбачається. Така методика має ряд переваг.

• Полегшення процесу встановлення та носіння брекетів. У деяких випадках при лікуванні брекетами можна уникнути необхідності видалення та протезування, а також у носінні важких зовнішніх пристосувань, таких як лицьова дуга або спеціальна маска.
• Зменшення часу носіння брекетів. Ортодонт отримує можливість точно направляти та дозувати силу тяги. Це помітно скорочує час, необхідний для вирівнювання зубів брекетами.
• Мікроімпланти зберігають не лише естетику, а й комфорт лікування.

Показання до ортодологічних мікроімплантів

Мікроімпланти в ортодонтії використовуються у таких випадках:

• при неправильному прикусі;
• під час витягування не прорізаних зубів;
• для усунення міжзубних проміжків між різцями (діастеми);
• для дисталізації молярів (зміщення жувальних зубів для розширення зубного ряду);
• при звуженні верхньої та нижньої щелеп;
• для зміцнення коригуючої дуги брекет-системи;
• при високому розташуванні різців у порівнянні з нижнім рядом;
• під час підготовки до постійного протезування.

Таким чином, мікроімплант можна встановити не лише для забезпечення натягування дуги в брекет-системі, а й для вирішення інших місцевих проблем.

Протипоказання до ортодологічних мікроімплантів

• Онкопатологія.
• Гострий стан гінгівіту.
• Індивідуальна непереносимість металу.
• Запальні процеси слизової оболонки порожнини рота.
• Остеопороз (зниження щільності кістки).
• Цукровий діабет.
• Порушення згортання крові при соматичних захворюваннях.

Процес установки мікроімплантів

Процес установки мікроімплантів в ортодонтії включає наступні етапи:

• Первинний огляд пацієнта.
  • Визначення необхідних діагностичних досліджень, вибір оптимальної ортодонтичної конструкції та оцінка можливості застосування мікроімплантів.
• Попередні заходи.
  • Виключення протипоказів, санація порожнини рота.
• Місцева анестезія.
  • Зняття чутливості в області втручання за допомогою місцевої анестезії.
• Установка гвинтів.
  • Встановлення гвинтів у кістку щелепи. Процедура не потребує розрізання ясен та їх подальшого зашивання.
  • Гвинти вкручують у кістку через невеликий прокол.
  • Завдяки стабілізації після установки, на шапку гвинта можна фіксувати ортодонтичну конструкцію або адаптаційний протез.
• Післяопераційний період.
  • У перші 2-3 дні після операції можливі біль, набряк ясен та невелике кровотечення. Однак ці стани швидко зникають.
  • Лікар призначить протизапальні та знеболювальні засоби за необхідності, а також надасть рекомендації щодо догляду за порожниною рота.
• Надання рекомендацій пацієнту щодо догляду за конструкцією.
  • Важливий аспект після установки мікроімплантів – це правильний догляд та підтримання гігієни порожнини рота та ортодонтичної конструкції.

• Процедура триває близько 15 хвилин.
• У перші дні може відчуватися дискомфорт та легкий біль, що розглядається як нормальна реакція.
• Через кілька днів на гвинт фіксується ортодонтична конструкція.
• Микроімпланти застосовуються на різні терміни, залежно від мети їх використання. Мінімальний строк використання становить два місяці.

Відмова від мікроімплантації може призвести до серйозних наслідків. Пацієнт може стикнутися з необхідністю видалення зубів, навіть абсолютно здорових, або носіння складної зовнішньої конструкції, такої як лицьова маска. Хоча ефективність такої маски не підлягає сумнівам, вона не має високих естетичних характеристик і може бути помітною для оточуючих.