Розвиток постійних зубів у дітей: порядок появи, проблеми із відсутністю зубів, можливість корекції прикусу

Однією із ознак якісного здоров’я організму дитини, яка розвивається та росте без відхилень від норми, є своєчасне прорізування постійних зубів та правильний порядок їх появи. Терміни прорізування у кожного індивідуальні. Вони можуть визначатися як спадковістю, так і залежати від зовнішніх факторів: раціону харчування, якості води, кліматичних умов, екологічних чинників і т.д.

Постійний зуб, на відміну від молочного, з’являється раз і назавжди й в подальшому не буде замінений іншим. Тому стан зубощелепної системи дітей потребує особливого батьківського контролю.

Порядок появи постійних зубів у дітей

Перший постійний зуб прорізується на нижній щелепі на зміну молочного центрального різця. Процес цей відбувається у віці від 5,5 – 6 до 7 років. Паралельно з передніми нижніми зубами за всіма молочними позаду прорізуються перші постійні моляри(жувальні зуби). У більшості дітей процес прорізування відбувається безсимптомно, але в деяких випадках може супроводжуватися болісними та неприємними відчуттями:

• підвищення температури тіла;

• набряк ясен, їх почервоніння, біль та свербіж;

• рясне слиновиділення;

• відсутність апетиту;

• зміна поведінки дитини – дратівливість, надмірна збудливість, істерики;

• респіраторні проблеми;

• порушення травлення.

Постійні зуби на верхній щелепі прорізуються в такому порядку: центральний різець – 7-8 р., бічний різець – 8-9 р., ікло – 11-12 р., перший премоляр – 10-11 р., другий премоляр – 10-12 р., перший моляр – 6-7 р., другий моляр – 12-14 р., третій моляр – 17-20 р.

Постійні зуби на нижній щелепі прорізуються в такому порядку: центральний різець – 6-7 р., бічний різець – 7-8 р., ікло – 9-10 р., перший премоляр – 10-12 р., другий премоляр – 11-12 р., перший моляр – 6-7 р., другий моляр – 11-13 р., третій моляр – 17-20 р.

У людини розвиваються дві генерації зубів – тимчасові й постійні. Це явище очевидно пов’язане з адаптацією розміру й числа зубів до розміру щелеп. Завдяки тому, що в маленьких щелепах розвиваються спочатку дрібні зуби у зменшеному числі, і тільки у подальшому, в міру росту щелеп, в них утворюються більш великі в більшій кількості зуби, розміри й функція зубів перебувають у відповідності з розмірами щелеп. Молочних або тимчасових зубів налічується 20, а постійних – 32.

За формою і функцією розрізняють 4 групи:

1. Різці – передні зуби, по чотири на кожній щелепі. Функція їх полягає у відкушуванні їжі.
2. Ікла – по два на кожній щелепі, служать для відриву їжі.
3. Премоляри – по чотири на кожній щелепі в постійному прикусі, в молочному їх немає. Служать для роздавлювання, грубого перемелювання їжі.
4. Моляри – по шість зубів на кожній щелепі в постійному прикусі й по чотири – в молочному. Призначені для подрібнення й розтирання їжі.

Проблеми з відсутністю постійних зубів

Адентія являє собою патологію, для якої характерним є повна або ж часткова відсутність у людини зубів. Розрізняють дві форми адентії, які залежать від причини її розвитку – це первинна форма і вторинна форма.

Для первинної адентії характерна відсутність зачатків зубів, тобто це вроджена й досить рідкісна патологія. Вторинна адентія – це втрата зуба після його формування й дана форма є дуже поширеною.

Первинна адентія є результатом неправильного внутрішньоутробного формування плоду. Не рідкісні випадки, коли первинна адентія буває спадковим фактором або виникла внаслідок травмування щелеп. Вторинна адентія, як правило, виникає в результаті карієсу, його ускладнень, травм або пародонтиту. Але для повного з’ясування причини виникнення даної патології необхідно пройти комплексне обстеження.

Головна ознака даної патології, як при первинній, так і при вторинній її формах, це зміщення зубного ряду в ту сторону, де відсутній зуб або зуби.

Ретенованим зубом називають зуб, що розташовується в кістці щелепи й не прорізався.

Непрорізування (ретенція) зубів – це досить поширена аномалія. Найчастіше зустрічається ретенція іклів – приблизно 70%, рідше – подібна патологія бічних (8%) і центральних різців (22%).

Серед причин виникнення виділяють загальні і місцеві.

До загальних причин відносяться:

• проблеми внутрішньоутробного розвитку;

• неправильне штучне вигодовування немовлят;

• хвороби;

• зниження імунітету через інфекційні захворювання.

До місцевих причин відносяться:

• неправильне положення зачатків постійних зубів;

• затримка зміни тимчасових зубів;

• недостатньо місця в зубному ряді, де має вирости зуб.

Явище ретенції вважається патологією, яка потребує обов’язкового лікування. Інакше захворювання може стати причиною розвитку різних проблем й ускладнень.

Одна з найпоширеніших зубних аномалій – дистопія зуба. Це той випадок, коли зуб при прорізуванні зайняв неправильне місце, заважає правильному зростанню інших та змінює прикус.

Найбільш виражені ознаки дистопії – зсув зубів уперед або, навпаки, назад. Майже кожен другий випадок щелепних дефектів – це дистопія.

Зуби за природою мають певну позицію в роті. При дистопії зуб росте за межею зубної дуги або в потрібному місці, але з нахилом. Найчастіше зустрічаються дистоповані ікла, передні зуби та зуби мудрості (зазвичай нижні).

Неправильна позиція зуба пояснюється тим, що на процес формування та прорізування зубного зачатка вплинули певні негативні фактори.

Діагностика відсутності постійних зубів(адентії) не викликає ніяких проблем у фахівця. Достатньо простого огляду пацієнта або ж аналізу його клінічної картини. У деяких випадках необхідно зробити рентгенографію, щоб мати більш повне уявлення про патологію.

Адентія усувається єдиним методом – протезуванням при будь-якій формі захворювання. Слід розуміти, що до питання протезування потрібно ставитися з усією відповідальністю, так як при цьому необхідно правильно розподілити навантаження на інші зуби й на всю щелепу в цілому. Без сумніву, процес протезування в кожному конкретному випадку і для кожної людини буде суто індивідуальним, так як форма й розміри зубів у кожної людини свої.

Можливості корекції прикусу в дітей

Прикус – це співвідношення верхніх і нижніх зубних рядів при їх змиканні.

Прикус, при якому виявляється аномальне положення окремих зубів, деформація зубних дуг і їх аномальне співвідношення (зрушення в сагітальному, вертикальному або трансверзальному напрямках), називається аномальним, або патологічним.

Відомі наступні основні види патологічного прикусу:

• прогнатичний(дистальний) – верхня щелепа виступає вперед над нижньою;

• прогенічний(мезіальний) – нижня щелепа виступає перед верхньою;

• відкритий – відсутнє повне змикання зубів в певній ділянці;

•  глибокий – верхній зубний ряд перекриває нижній більше ніж на 1/3;

• косий(перехресний) – порушення нормального співвідношення між зубними рядами, коли щелепа зміщується вправо або вліво;

• нейтральний, з аномальним положенням окремих зубів.

Неправильні види прикусу формуються через низку причин, серед яких:

• спадкові фактори. Однією з провідних причин аномального прикусу є генетика. Розміри й форми щелепи закладаються генами, отриманими від батька та матері;

• харчування. Порушення прикусу вважається однією з проблем сучасної цивілізації. Зокрема, мова йде про ситуацію, коли недорозвинена нижня щелепа. Пов’язано з надмірною кількістю рідкого харчування в дитинстві;

• хвороби матері під час вагітності. Особливо в першому триместрі;

• неправильний підбір соски;

• шкідливі звички в дитячому віці. Смоктання пальця, довготривале використання соски, закушування верхньої або нижньої губи, смоктання язика, неправильне положення під час сну і т.д.;

• захворювання органів дихання;

• порушення фізичного розвитку. Зокрема, порушення росту та розвитку кісток.

У дитячому віці неправильні види прикусу, головним чином, виправляються пластинками й капами. Батькам потрібно врахувати, що чим раніше починати корекцію, тим менше термін носіння конструкцій. У підлітковому віці вже використовують брекети.

Сьогодні неправильні види прикусу лікуються з використанням різних методик. Найчастіше викривлення піддається корекції ортодонтичними методами, проте в деяких випадках необхідно хірургічне виправлення.

Ортодонтичні пластинки – це знімні або незнімні тверді пластини, що дозволяють утримувати правильне розташування зубів. Складаються такі конструкції з пластикової основи й металевих елементів, що дозволяють утримувати пластинку в ротовій порожнині. Ортодонтичні пластинки часто використовуються в дитячій стоматології. Ці апарати допомагають виробити звичку дихати через ніс, а також відмовитися від шкідливих звичок. В даному випадку правильний прикус формується за рахунок роботи м’язового апарату.

Ще один спосіб вирівняти неправильний прикус – застосовувати трейнери. Ці ортодонтичні конструкції являють собою двощелепну капу, виконану з силікону або поліуретану. Зміна прикусу трейнерами відбувається за рахунок м’язової роботи. Результат такого лікування зберігається й після закінчення курсу, адже зберігається м’язова пам’ять.

Елайнери – це щільні прозорі капи для вирівнювання зубів. Виготовляють елайнери індивідуально для кожного пацієнта. Як правило, це серія конструкцій, кожна з яких носиться певний період часу, а потім – змінюється новою. Це свого роду каскадний спосіб корекції.

Одним з найбільш ефективних ортодонтичних способів корекції прикусу є брекети. Це спеціальні замки, з’єднані в дугу. Для більш успішного лікування з брекетами також використовують спеціальні гумки (або тяги). За допомогою гумок вдається збільшити тиск на зубні ряди, що підлягають виправленню.

Так як постійні зуби, на відміну від молочних, прорізуються раз і назавжди, то стан ротової порожнини дитини вимагає максимального контролю батьками.

Ураження в етапах прорізування постійних зубів може призвести до численних стоматологічних проблем, які набагато складніше усунути в дорослому віці:

• патології прикусу;

• скупченість зубів при прорізування;

• неправильне положення постійних зубів у дітей;

• проблеми з дикцією та вимовою звуків.

З часом подібні дефекти в порожнині рота можуть призвести до загальних проблем дитячого або підліткового організму: порушення дихання, часті респіраторні захворювання, розлади в роботі шлунково-кишкового тракту.

Щоб уникнути перелічених моментів, батькам необхідно уважно стежити за етапами прорізування зубів у дитини, відвідувати дитячого стоматолога з метою профілактичних оглядів та професійної гігієни, контролювати дотримання дитиною якісної домашньої гігієни, раціонального харчування та корисних звичок.