Звуження верхньої щелепи

Перехресний прикус буває односторонній та двосторонній.

При односторонньому постійному прикусі спостерігається асиметрія обличчя, тобто одна сторона часто сплющена за рахунок звуження верхньої щелепи, де на місці деформації спостерігається зворотне перекриття верхніх зубів нижніми (у бічних ділянках, на відміну від протилежної сторони, де, як зазвичай, спостерігається правильне змикання бічних зубів, при якому щічні горби нижніх зубів попадають у фісури верхніх).

Середня лінія між центральними різцями часто не співпадає і зміщена в бік деформації. Контакту між фронтальними зубами з боку деформації, як правило, не спостерігається.

Двосторонній перехресний прикус характеризується зміщенням усієї нижньої щелепи по трансверзалі, тобто змикання зубів порушене з обох боків. При тяжких формах прикусу на одній стороні щічні горби нижніх зубів заходять на піднебінні горби верхніх, а з другого боку щічні горби верхніх жувальних зубів ковзають по язичним поверхням нижніх. Спостерігається змінена форма альвеолярних дуг.

Причинами виникнення деформацій є як зовнішні, так і внутрішні фактори:

• захворювання в дитинстві (рахіт, інфекційні захворювання, запальні процеси нижньої щелепи та скронево-нижньощелепного суглобу);
• шкідливі звички (смоктання язика, щік, нігтів);
• рання втрата молочних зубів чи перших постійних молярів (при цьому дитина під час жування висовує нижню щелепу вперед і вбік, така оклюзія часто закріплюється) ;
• лор хвороби.

Перехресний прикус лікувати слід у молодшому віці, адже в старшому навіть при ліквідації неправильного змикання зубів асиметрія обличчя може залишитися.